Когда печаль вуалью душу кроет
Инок59
Когда печаль вуалью душу кроет,
Звёздной пылинкой посетив глаза,
Я сяду в кресло, монитор открою,
Он, дарит сопричастность нам с тобою
Друг мой, что ты хотел сказать?
Легла на сердце тяжесть одиночества?
Участьем я развею твою грусть,
Так близости сердец порою хочется,
Условностями мир наш заколоченный,
Флюидами души взорвать берусь.
Пусть слов моих затейливый узор,
Врачует, прогоняя все печали,
С тобою мы продолжим разговор,
И одиночества постылый вздор,
Душ единенью повредит едва ли.
Пойдём гулять по млечному пути,
Пусть звёздный свет ласкает восприятие.
К ТВОРЦУ с молитвой обращусь:- прости,
Позволь нам покаянье обрести,
И нашим душам отвори объятия.
Светом ЛЮБВИ сердца ты осенИ,
Молю, пусть этот мир добрее станет,
Ты неразумных чад своих храни,
*Творят порой, не ведая они*,
Не зрят, что злобой, *свои души ранят*
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
