Я теперь себя чувствую лучше,
В темноте я бродил много лет,
И сейчас в наши грешные души
Льёт Господь Свой Божественный Свет.
Прочь ушли суета и тревога,
Я запомнил их горький урок.
Мне ведущая к храму дорога
Лучше всех в этом мире дорог.
Припев.
Я взываю к Тебе опять,
Ты услыши мой вопль Всевышний,
Боже, Боже Прости меня
За грехи всей прошедшей жизни!
Исцели, Боже, мой недуг,
И очисти от скверны душу!!!...
Вразуми меня, если вдруг
Снова заповеди нарушу.
Сознаю на Земле мы лишь гости,
К покаянию время зовёт,
Ведь грехи наши это те гвозди,
Что мы в тело вбиваем Твоё.
Каюсь, Боже, когда- то изгнали
Мы из сердца Тебя, не суди!
В наших душах, разрушеный нами,
Возроди Боже храм, возроди!
Припев.
Я взываю к Тебе опять,
Ты услыши мой вопль Всевышний,
Боже Боже прости меня
За грехи всей прошедшей жизни.
Исцели, Боже, мой недуг,
И очисти ор скверны душу!!!...
Вразуми меня если вдруг
Снова заповеди нарушу.
С Божьей помощью прихожанин
Свято-Владимирского храма
Николай Токарь.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 10112 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
